-
1 склад
I ч1) ( приміщення) warehouse, storehouse; військ. depotсклад лісоматеріалів амер. — lumber yard
склад пиломатеріалів — lumber yard, timber yard
тимчасовий польовий склад військ. — dump
2) ( запас) store, stockII ч1) ( сукупність людей) complement; staff; ( учнів) contingent; (конференції, делегації) membershipсклад виконавців мист. — the cast
офіцерський склад — ( corps of) commissioned officers
штатний склад — staff, personnel; (корабля, військової частини) complement
ввійти до складу — to amalgamate ( with); to become part and parcel (of); ( делегації) to be a member (of)
2) ( сукупність елементів) composition; ( структура) structureсклад суміші — mixing ratio, mix proportion, proportion of mixture
входити до складу (чого-небудь) — to form (a) part (of); to be an organic part (of), to be a member (of)
3)III чсклад злочину юр. — body of the crime; corpus delicti лат.
turn, habitIV ч грам.( частина слова) syllableрозбивати на склади — to syllabify, to syllabize
См. также в других словарях:
правосвідомість — мості, ж., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права … Український тлумачний словник
населення — сукупність людей, що проживають на певній території (у країні, області, місті, районі, селі тощо), є джерелом ресурсів для праці, споживачем, що формує попит … Термінологічний словник з економіки праці
народи — сукупність людей, люд … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
середовище — а, с. 1) спец. Речовини, тіла, що заповнюють який небудь простір і мають певні властивості; сфера. 2) Сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого небудь організму. •• Абіоти/чне середо/вище неорганічне середовище, яке… … Український тлумачний словник
склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці … Український тлумачний словник
соціальний — а, е. 1) Пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві. || Зумовлений поділом… … Український тлумачний словник
маса — и, ж. 1) Кількість речовини в об ємі якого небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. •• Грошова/ ма/са уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Ко/нкурсна ма/са майно боржника, на яке може бути… … Український тлумачний словник
генерація — ї, ж., спец. 1) Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління. || перен. Сукупність людей одного віку, пов язаних спільними інтересами і спільною діяльністю. 2) Виникнення, відтворення … Український тлумачний словник
стрій — I стро/ю, ч. 1) Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. || Група людей, розміщена в ряд, у шеренгу. || Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої небудь військової одиниці. || перев. з означ.… … Український тлумачний словник
ієрархія — ї, ж. 1) збірн. Сукупність людей, об єднаних за принципом підлеглості службовою чи іншою діяльністю, родинними стосунками і т. ін. 2) Сукупність відношень старшинства в якій небудь множині. || Послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від… … Український тлумачний словник
колектив — у, ч. Сукупність людей, об єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами. || Група людей, зв язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо … Український тлумачний словник